Майстер-клас. Факультет журналістики

ЯКИМ МАЄ БУТИ СПРАВЖНІЙ ЖУРНАЛІСТ ?

Відповідь на це запитання давала редактор відділу новин інтернет-видання «ZAXID.NET» Христина Нога. Майстер-клас від журналістки відбувався у рамках Другої всеукраїнської науково-практичної конференції «Українські мас-медіа: традиції та виклики сьогодення».

Упродовж майстер-класу Христина Нога намагалась пояснити аудиторії, що робота журналіста - дуже складна, виснажлива і напружена, а в інтернет-виданнях – просто пекельна. «Якщо ви хочете бути журналістом-новинарем в Інтернеті, то ви повинні бути ним не з 09:00 до 18:00, а 24 години на добу. Якщо ви вважаєте що о 18:00 ваша робота закінчилась – або ви не журналіст, або ви неуспішний журналіст, який ніколи не стане успішним», - наголосила гостя. Окрім цілодобового режиму онлайн, журналіст повинен бути універсалом, тобто «варитись» практично в усіх темах: «У нашому виданні зараз є всього три журналісти, які висвітлюють усе у Львові: від сьогоднішньої сесії облради, закінчуючи якоюсь виставкою. Тобто журналіст повинен бути максимально поінформованим та максимально компетентним у тому, що він висвітлює. Бо часто буває, що до нас приходять журналісти і кажуть, що працюють тільки у певній галузі. Нам такі не потрібні».

Ще на початку цієї зустрічі Христина Нога наголосила, що хоче, аби усе було максимально практично, тому майстер-клас набув форми діалогу, де усі присутні намагались поставити свої запитання. На запитання, звідки журналіст повинен усе знати, журналістка відповіла: «Медійник повинен вчитись сам. Він має дуже багато читати різнопланової, художньої і навчальної літератури та просто інші ЗМІ. Якщо ви багато читаєте газет, інтернет-видань або просто багацько читаєте, тоді ви будете в курсі». Ще однією майстерністю, якою, за словами Христини Ноги, повинен володіти журналіст, є знання іноземної мови. Адже бувають різні моменти у роботі, коли медійникові потрібно взяти коментар у особи, яка не розмовляє українською. Більше того, це дасть новинареві змогу моніторити закордонну пресу. На її думку, такий моніторинг є дуже важливим джерелом для здобуття інфоприводів: «Інтернет не обмежується Львовом, областю чи Україною в цілому».

На закінчення дискусії журналістка «ZAXID.NET» наголосила на важливості заголовків. «Якщо ми проведемо паралелі з друкованою пресою, то тут вона може використовувати різні фотографії, врізки чи виділення для заманювання читача. В Інтернеті для того, аби читач зайшов на вашу новину, у нього є тільки заголовок. Якщо у вас поганий заголовок, але під ним є прекрасна новина, то читач до вас не прийде, і ваша новина отримає 50 переглядів максимум», - зазначила Христина Нога.

КОМЕНТАРІ

Софія БОЖИК, студентка 1 курсу факультету журанлістики ЛНУ ім. І. Франка:Майстер-клас від Христини Ноги був переходом від теоретичного знання до практики. Він дав змогу краще зрозуміти особливості роботи журналіста в інтернет-виданні, а також способи отримання та використання інформації з соціальних мереж та блогів. У зв’язку з браком відповідальності журналіста новини з Інтернету мають певну недовіру в аудиторії, тому сподобалось, що ми говорили про обов’язки журналіста перед споживачами.

Вікторія САЧКО, студентка 1 курсу факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка:
Відвідавши майстер-клас, який проводила Христина Нога, я взяла собі за правило "бути всюди в один і той самий час". Вдосконалювати свої навички написання новин та коротких заміток, працювати швидко та якісно, чітко висвітлювати факти, самовдосконалюватись у різних сферах життя та відвідувати багато заходів, дізнаватись щось нове, бути у центрі всіх подій. Контактувати з людьми та заводити нові знайомства, бути обізнаною людиною у галузі новітніх технологій, оскільки сьогодні це необхідна річ для успішного журналіста.

Георгій СІДУН, школяр:
З цього майстер-класу я зробив для себе кілька висновків. Христина Нога - дуже обізнана у своїй справі людина і завдання лектора на майстер-класі виконала чудово. Цей практикум допоміг мені поринути у тяжке життя журналіста, що працює в інтернет-виданні. Він буквально мусить уміти усе і знати усе. На прикладі інформагентства «ZAXID.NET» стало більш зрозуміло, як працюють подібні сайти. Також я зрозумів, що треба менш грубо критикувати у своїх коментарях авторів статей, адже "художника може образити кожен" .

Дмитро Пальчиков

Джерело: факультет журналістики

Спорт. Львівський футбол

Юста полюбили, успіх повторили

Винниківський «Рух» вдруге поспіль переміг на меморіалі Ернеста Юста.

У фіналі меморіалу Заслуженого тренера України Ернеста Юста винниківський «Рух» впевнено здолав ФК «Миколаїв» (3:0) і став другою командою, якій за усю історію турніру двічі поспіль підкорявся головний трофей змагань.

У 2004-ому та 2005-ому переможцем меморіалу Юста ставала «Рава» з Рави-Руської. Утім, тоді кількість команд-учасниць була не такою як зараз. Час йшов, турнір розвивався, відповідно і бажаючих зіграти у ньому все більшало і більшало. Для прикладу, у 2004-ому та 2005-ому на меморіалі Юста зіграли 12 і 15 команд відповідно, тоді як у 2012-ому та 2013-ому - 40 та 42 колективи.

Ще перед початком турніру чимало фахівців, називаючи фаворитів меморіалу найуспішнішого тренера в історії «Карпат», в один голос говорити про «Рух». А це й не дивно: минулого сезону команда Романа Гданського виграла усі турніри, у яких брала участь. І починалося усе саме з меморіалу Ернеста Юста. У 2012-ому винниківчани у фіналі турніру здобули непросту перемогу над «Карпатами-2» (1:0). Новий сезон «рухівці» розпочали для себе не менш вдало.

Прохолодного суботнього дня на поле Академії ФК «Карпати» творити сенсацію вийшов ФК «Миколаїв». Питання щодо фаворита зустрічі було зрозумілим, адже за минулий сезон у Прем’єр-лізі Львівщини команди зустрічались чотири рази, і в усіх поєдинках «Рух» не віддав жодного очка супернику, отримавши перемогу із загальним рахунком 12:5.

Фінал меморіалу Ернеста Юста зібрав понад тисячу вболівальників. Окрім львів’ян, приїхали солідні групи підтримки з Винник та Миколаєва. Така кількість глядачів тільки підтвердила факт, що людям цікава не лише українська Прем'єр-ліга, а й матчі обласного рівня.

Як і пасувало фавориту матчу, винниківчани з перших хвилин гри захопили інціавтиву і домінували на полі. Підопічні Романа Гданського створювали гольові моменти доволі регулярно. Потішити президента команди Григорія Козловського та солідну групу вболівальників у першому таймі винниківчани зуміли двічі. Михайло Іванець на 19-ій хвилині замкнув подачу з кутового, а досвідчений Олег Шептицький на 37-ій хвилині класним ударом під штангу метрів з 15-ти подвоїв перевагу своєї команди.

У першій половині гри у номінальних господарів було ще кілька нагод вразити ворота суперника, однак реалізувати усе створене їм не вдалося. «Миколаїв», хоч і здебільшого захищався, однак заслужив на теплі слова. Воротар «Руху» Юрій Шевчук на воротах змерзав лише періодами. У кількох епізодах йому доводилося по-справжньому вступати в гру та виручати свою команду.

На початку другого тайму «Рух» отримав чудовий шанс заспокоїти усіх, в кого ще були сумніви у перемозі цієї команди. Володимира Макара у штрафному майданчику знесли так, що ні в кого не виникло претензій до рішення арбітра. Утім, з точки Михайло Іванець не влучив у ворота. Відтак, мінімальна інтрига у матчі збереглася.

«Рух» спокійно на класі доводив матч до другої поспіль перемоги на турнірі. Щодо суперника винниківчан, то приємно те, що гравці «Миколаєва» старалися щось змінити. Підопічні Василя Малика мали бажання створити сенсацію, проте уже інша справа, що далеко не все у них виходило та й суперник не дозволяв розгулятися на полі.

У намаганні врятувати поєдинок, «Миколаїв» майже з усіх сил пішов вперед, оголивши власні захисні редути. Відповідно, контратаки «Руху» виглядали дуже небезпечними. Найбільше шматував лівий фланг оборони «Миколаєва» Володимир Макар. Саме він наприкінці матчу, вийшовши на побачення з воротарем, повинен був забивати третій м’яч, проте пробив у воротаря. Те, на що заслужив Макар, отримав Яценців. Ігор добив м’яч в порожні ворота – 3:0.

Здавалося, третій м’яч «Руху» - це жирна крапка у матчі, однак «Миколаїв» отримав чудовий шанс забити гол престижу. Проти цього був Юрій Шевчук, який нейтралізував вихід віч-на-віч нападника, після чого заслужено пішов відпочивати.

Після фінального свистка арбітра команди-призери турніру з рук Заслуженого тренера України Юрія Дячука-Ставицького, ветерана «Карпат» Ігоря Кульчицького та президента ФФЛ Ярослава Грися отримали Кубки та медалі. Усміхнені чемпіони не забули про шампанське та зробили традиційне фото на пам’ять, яке не тільки прикрасить шпальти газет, журналів чи інтернет-ЗМІ, а й стане історичною пам’яткою для кожного переможця турніру.

А потім казали…
Григорій Козловський, президент ФК «Рух»
Приємно, що ми повторили рекорд Рави-Руської, яка до цього двічі поспіль перемагала на турнірі. Сезон почали так, як і планували. Надіюся, що він буде переконливіший, аніж минулий. Перемога у фіналі меморіалу Ернеста Юста, звісно, є солодкою. Можливо, цього року вона нам далася легше, аніж минулого. Попри це, відчувалася внутрішня напруга і відповідальність за результат. У першому таймі ми забили два м’ячі, які стали домінуючими у другому таймі гри.

Роман Гданський, головний тренер ФК «Рух»
Минулого року на цьому турнірі у нас був важкий півфінал і фінал. Так склалося, що цього року у нас був дуже важким матч перед фіналом. Головний бій турніру виявився трішки легшим. Щодо гри, то я нею незадоволений. Дається взнаки брак матчів та умови тренувань. На штучному полі у нас немає можливості награвати ігрові комбінації. В попередній та сьогоднішній грі це далося взнаки. Добре, що ми забили зі стандарту. Після цього гра була легшою для нас. При рахунку 2:0 можна було грати вільніше і спокійніше, однак сумбуру не бракувало. Кудись спішили, допускали непотрібні помилки. Рухалися багато, але красоти футболу не було. Минулого року у квітні тренувалися уже на полі з м’ячами, а цього року погода не дозволяє. Утім, усі команди у рівних умовах.

«Рух» (Винник) – ФК «Миколаїв» - 3:0 (2:0)
Голи: Іванець (19), Шептицький О. (37), Яценків (82). Нереалізований пенальті: Іванець (53)
Арбітр: Юрій Карпяк. Асистенти арбітра : Юрій Голубець, Андрій Чулик. Резервний арбітр: Андрій Смольський
"Рух": - Шевчук (Шульган,90+3), Іванець, Іванський (Дикий,89), Дмитрух, Сергеєв (Поліванов,46, Романів,61), Костик, Макар (Бойко,88), Шептицький О. (Манорик,72), Баглай (Шептицький М.,78), Блавацький (Шпирка,88), Деревльов (Яценків,65).

ФК "Миколаїв" - Бурмас, Тимчук (Євин,46), Михайловський, Коваль, Грицан, Николишин, Максимович, Химович (Синишин,46), Хмизов (Грица,77), Леськів, Коссак. Президент: А.Гнатів. Тренер: В.Малик. Лікар: О.Білик
Попередження: Макар (35) - Николишин (23)

Кращі гравці меморіалу Ернеста Юста:
воротар – Юрій Шевчук «Рух»
захисник – Григорій Коваль «Миколаїв»
півзахисник – Тарас Николишин «Миколаїв»
нападник – Андрій Дева «Гірник»
гравець – Любомир Іванський «Рух»
тренер – Василь Малик «Миколаїв»

Богдан Пастернак, Дмитро Пальчиков
Джерело: Вголос

Спорт. Львівський футбол

Меморіал Ернеста Юста: "Рух" або "Миколаїв"

У неділю, 31 березня, визначився другий фіналіст меморіалу заслуженого тренера України Ернеста Юста. ФК «Миколаїв» виявився сильнішим за ФК «Підбуж» - 2:1.

Другим фіналістом змагань став винниківський «Рух». Чинний чемпіон цього турніру не без проблем дійшов уже вдруге поспіль до фіналу цього турніру. У півфіналі вболівальникам винниківської команди полоскотали нерви гравці «Гірника» з Соснівки, адже доля омріяної путівки до фіналу вирішувалась лише у серії післяматчевих пенальті.

Понад 400 вболівальників зібрались на стадіоні «АФ Карпати» цього дня в очікування цікавої та напруженої гри. З свистком арбітра команди жваво розпочали, і вже на 10-ій хвилині «рухівці» виймали м’яч з власної сітки воріт. Швидким голом відзначився Сеньків – 0:1 за «Гірником». Далі у матчі настала затяжна гольова засуха, де команди по черзі обмінювались атаками, проте забити не вдавалось нікому. Вийти зі складної ситуації команда з Винник змогла лише через годину. На 71-ій хвилині небезпечний момент реалізував Манорик, чим зрівняв рахунок у матчі – 1:1. За таких розкладів команди так і не змогли визначити сильнішого ні в основний, ні в додатковий час, тож на них чекала серія післяматчевих пенальті, де фартовішим у надважкому матчі стали гравці «Руху» - 4:3. У відповідальний момент досвід та клас гравців «Руху» зіграв свою роль. У підсумку, «Рух» вже вдруге поспіль вийшов у фінал меморіалу Ернеста Юста. Там на команду Романа Гданського чекатиме ФК «Миколаїв». Оскільки винниківська команда перемагала минулого року у фіналі «Карпати-2», «Рух» має усі шанси цього року зробити золотий дубль.

В іншому півфінальному матчі ФК «Миколаїв» завдяки більш змістовній грі здобув перемогу над ФК «Підбуж». Останні, до речі, у чвертьфіналі сенсаційно вибили з розіграшу одного з фаворитів турніру, віце-чемпіона Прем’єр-ліги області - "Карпати" з Кам’янки-Бузької.

З перших хвилин ФК «Миколаїв» прибрав контроль м’яча до себе. І вже на 21-ій хвилині зусиллями Коссака рахунок було відкрито – 1:0 за миколаївською командою. Матч був доволі багатий на фоли, що придавало трохи сумбурності грі. Попри усі труднощі, гравці з Підбужа не хотіли миритись з таким рахунком, і вже в другому таймі голом відзначився Розлач – 1:1. Що цікаво, свої лідерські якості на полі Олександр проявляв і у матчах попередньої стадії. Зокрема, саме гол Розлача залишив без меморіалу Ернеста Юста юних гравців стрийської «Скали» в 1/8 фіналу турніру. До слова, в Олександра є чималий досвід за плечима, адже у своїй кар’єрі він пограв навіть у Кубку УЄФА за один із молдовських клубів.

Пропустивши гол, м’ячем надалі володіли гравці «Миколаєва». Саме ця команда проводила більше змістовних атак. На 82-ій хвилині арбітр матчу наважився призначити пенальті у ворота ФК «Підбуж». Михайловський з «точки» вивів свою команду у фінал меморіалу Заслуженого тренера України Ернеста Юста. Вирішальний поєдинок турніру пройде у суботу, 6 квітня, на стадіоні АФ «Карпати». Початок матчу – о 14:30.

Результати матчів:

"Рух" Винники - "Гірник" Соснівка 1:1, п. 4:3

ФК "Миколаїв" - ФК "Підбуж" 2:1

Фінал меморіалу Ернеста Юста:

6 квітня, субота. Стадіон АФ «Карпати». Початок матчу – о 14:30.

«Рух» Винники - ФК «Миколаїв»

На фото: Минулрорічнйи переможець турніру - ФК "Рух"

Джерело : Вголос

Спорт. Футзал

ЛНУ ім. Івана Франка стартує з вольової перемоги на «Універсіаді Львівщини – 2013»

Вчора, 21 березня, футзальна команда Львівського національного університету ім. Івана Франка не без проблем переграла Львівський Національний Аграрний Університет з рахунком 2:1.

У стартовому матчі футзалісти Львівського національного університету ім. Івана Франка (ЛНУ) у рідних стінах зустрічалися з Львівським Національним Аграрним Університетом (ЛНАУ). Для команд це був вступний крок у стрімке русло турніру, де обидві взяли за мету приказку: «Хороший початок забезпечує хороший кінець». Однак смак перемоги можна відчути лише одному.

Свистком арбітра команди розпочали у жвавому темпі. З перших хвилин колективи придивлялись одне до одного, створюючи по черзі небезпечні моменти. Першими свою нагоду реалізували футзалісти Університету Франка – вже на 3 хвилині, після розіграшу кутового, на добиванні вдало зіграв Ігор Пилип’як – 1:0. Пропущений м’яч лише завів команду з Дублян, котра усіма силами пішла вперед.

Неприємний момент для господарів поля стався у середині першого тайму, коли після жорсткої опіки, зазнав травму один з лідерів команди Назар Фурда. Далі ініціативу у матчі перехопили гравці Аграрного університету, завзятість яких на 13 хвилині принесла свої плоди – після суєти у штрафній площадці франківців, м’яч опинився у нападника ЛНАУ, який своїм ударом зрівняв рахунок у матчі – 1:1. За таких розкладів команди пішли на перерву.

З кожною хвилиною другої половини зустрічі напруга у матчі все зростала. Перші хвилини другого тайму свої умови далі диктували гості. Однак завдяки своєму непоступливому характеру, після різкого старту від ЛНАУ, футзалісти Франкового університету, відкривши друге дихання, змогли  взяли гру під свій контроль. Мобілізувавшись, господарі проводили атаку за атакою. Небезпечно били і Дрофяк, і Вишиваний, і Пилип’як, однак переграти голкіпера суперників їм так і не вдалось. У деяких моментах гравці відверто «мазали».

Розв’язка настала за дві хвилини до завершення матчу. Андрій Перун на 18 хвилині другої двадцятихвилинки увірвався у карний майданчик і при тісній опіці, не розгубившись, майстерно перекинув голкіпера, чим і  дарував перемогу Львівському національному університетові. В результаті - 2:1 на користь господарів.

Таким чином ЛНУ ім. Івана Франка здобувають перші три залікові пункти. «Сьогодні була досить важка гра, напруга в якій тривала до останньої хвилини. Бо по суті,  команди були рівні по силі. Перший тайм був за командою Дублян, проте ми зробили корективи та правильно перебудували гру. Також, на мій погляд, за рахунок більшого бажання перемогти ми зуміли переломити хід зустрічі, що і позначилось на результаті», - поділився враженнями після матчу захисник ЛНУ ім. І. Франка Роман ВИШИВАНИЙ.

Наступна гра відбудеться вже у четвер, 28 березня, де гравці Франкового університету зустрінуться зі своїм принципіальним суперником Національним університетом «Львівська Політехніка». Гра розпочнеться о 17:00 у Спорткомплексі ЛНУ.

Дмитро ПАЛЬЧИКОВ

Джерело : Факультет журналістики

Суспільство

З Днем народження, пані Ліно!

Під такою назвою у Львові влаштували музично-поетичну виставу, приурочену до 83-и річчя письменниці-шістдесятниці Ліни Костенко.

83 роки тому народився цей «гігант» українського слова, корифей вишуканості та проникливості, майстер думок без часових рамок. Кожен українець пишається жити в один час з цією живою легендою шістдесятництва.

19 березня у Палаці культури імені Гната Хоткевича львів’яни мали змогу налосодитися духом костенківської поезії, котру гармонійно доповнювали гра на бандурі та африканському барабані джембе у виконанні етно-гурту «Ойкумена».

Серед почесних декламаторів слів Ліни Костенко – викладач ЛНУ ім. І. Франка Ольга Квасниця, актор академічного театру імені Леся Курбаса Тетяна Каспрук, студентка ЛНУ ім. І. Франка Ольга Андрусів, радіоведуча «Львівської хвилі» Маріанна Фіртка, актор Першого українського театру для дітей та юнацтва Людмила Зборовська та бандуристка капели «Дзвінка» Іванна Бойко.

Організаторами вечора поезії були активісти проекту «Казкоманія», завдання яких цього дня було посіяти хоч малесеньку зернину у свідомість людей та створити поштовх для пробудження від суспільної байдужості.

«Зараз час всеохоплюючого сну. Ми так сильно заснули, і сняться нам дуже страшні сни, і немає поштовху до пробудження: національного, та насамперед людського. Наш проект «Казкоманія» у першу чергу дбає про найменших наших друзів, ми віримо, що посіявши світле зерно у їхні душі там зросте прекрасне квітка. Проте і за дорослих намагаємося дбати. Не могли ми прогавити можливості прочитати по-своєму поезію Ліни Костенко. Вона беззаперечний геній сучасності. І ми пишаємося тим, що живемо з нею в один час», – поділився ініціатор проекту Роман Лапуда.

Понад годину глядачі насолоджувалися захоплюючим циклом «Інкрустації», що за своєю мелодійністю та тематикою створили панацейну атмосферу, де кожен присутній міг на хвилю забути про свої буденні проблеми та поринути у зовсім інший простір – простір Ліни Костенко.

До речі, саме за «Інкрустації», видану італійською мовою у 1994 році, Ліні Василівні вручено премію Франческо Петрарки, якою Консорціум венеціанських видавців відзначає твори видатних письменників сучасності.

«Переконана, що ті, хто прийшов, знають творчість Л. Костенко, і гадаю, що бодай на мить кожен з нас змінився. Якщо не змінився, то хоч замислився, зупинився, опинився у сакральному слові поезії. Направду, вірші спроможні торкнутися невидимих глибин душі. Як у Ліни Василівни: поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі», – поділилась враженнями Ольга Квасниця.

КОМЕНТАРІ

Володимир Нижняк, студент:

До останнього для мене загадкою залишався формат вечора: номінально флеш-моб чи більш звичний для таких випадків творчий вечір, вистава чи імпровізація. Та попри це захід «З Днем народження, пані Ліно!» приємно подивував, передусім, тим, що у Львові шанують велику поетесу ще за життя. Приємно бачити, що на це відгукується молодь, яка має виховуватися і рости завдяки таким подіям. Як завжди, чарівно почути рядки Ліни Костенко зі сцени. Це не просто поезія, це й пісня, і драма, і ода водночас. Для мене родзинкою був музичний супровід «Ойкумени», де-де, а такого раніше я не чув. На завершення, про успіх події свідчать бурхливі оплески, якими не раз вибухав зал під час «Дня народження». Сподіваюся, поетеса в душі усміхнулася, заручившись енергетикою, що у цей вечір випромінювали львів’яни. Здоров’я та довголіття, пані Ліно!

Анна Вдовиковська, школярка:

Кожного року ми намагаємося відсвяткувати День народження Ліни Костенко по-особливому. Що тільки не вигадували: концерти, читання її поезій, полеміки, відеовітання. І рідко коли вдається додати щось нове. Цьогоріч «Казкоманія» вигадала такого собі ровера: читання віршів пані Ліни під музику гурту «Ойкумена» і змушена сказати, що їм вдалось створити специфічну, чарівну атмосферу.
Як не дивно, за таких складних погодніх умов, зал був майже повним. Єдиний недолік, на мою думку, так це те, що все швидко закінчилось.

Ірина Малюк, студентка:

Поезія Ліни Костенко написана на віки, для сьогодення, для майбутнього. У цій поезії є все: історична пам’ять, людські переживання, там є життя. Від вечора, мабуть, очікувала чогось більшого, але з великим задоволенням послухала вірші й пісні. Чому більшого? Бо читали твори, які є у всіх на слуху, дуже відомі, так поверхово торкнулись її творчості, а хотілося почути щось нове, яке вийшло з-під руки пані Ліни. Хоча мені дуже імпонувало, як шість чарівних жінок професійно та харизматично декламували вірші, було переживання, була емоція, дійсно відчувалася сила слова. Не пошкодувала ні краплі, що була глядачкою концерту, оскільки вечір подарував гарний настрій.

Данило Забавчук, школяр:Вистава, я б сказав, добротна, місцями навіть дуже. Взагалі мені поезія останнім часом дуже подобається, а вірші Ліни Костенко – це завжди неповторно. Організатори влучили тим, що підібрали саме цикл «Інкрустації». Також сподобалась інтонація декламування. До недоліків я б відніс те, що більшість з виконавців читали тексти, правда це моє вже.
Також сподобався супровід етно-гурту «Окуймена», завдяки їм музичній виставі додалась якась неповторність. Проте, на мій погляд, чомусь все швидко закінчилось. Лише годину з копійками, але загалом мені сподобалось.

Джерело: Вголос

Спорт. Львівський футбол

Меморіал Ернеста Юста: п’ятеро претендентів на кубок

У неділю, 3 березня, було зіграно матчі стадії 1/4 фіналу меморіалу заслуженого тренера України Ернеста Юста. До півфіналу вийшли: "Рух" Винники, "Гірник" Соснівка та ФК "Миколаїв".

На стадії 1/4 фіналу жеребкування звело на одному полі "Рух" Винники та "ЛУФК" U-17. Інтрига у матчі трималась чи не до останнього. Цей матч суботнього дня викликав найбільший ажіотаж серед вболівальників, адже їх прийшло понад 300. Тренер «Руху» Роман Гданський навіть не очікував такого спротиву від сімнадцятирічних опонентів, адже у першому таймі як не старався чемпіон Прем’єр-ліги області, однак пробити голкіпера львівської команди так і не вдалось. Продовж матчу сімнадцятирічні хлопчаки гарно виглядали, і у моментах навіть не поступались досвідченим гравцям з Винників. Лише на 80-ій хвилині арбітр наважився поставити одинадцятиметровий у ворота львівської команди, що і визначило першого півфіналіста. Роман Манорик з точки не схибив – результат надважкого матчу – 1:0 за «Рухом».

Наступного дня цей ж стадіон приймав соснівський "Гірник" та ФК "Прикарпаття" зі Старого Самбора. Жвава гра на початку першого тайму ніяк не могла визначити сильнішого. Лише під кінець першого тайму «гірники» провели гольову атаку, на 39-ій хвилині відзначився Дева. У другому таймі соснівська команда продовжувала грати у свою гру і результат не заставив чекати. На 59-ій хвилині матчу той-таки Дева поклав м’яч у сітку і оформив дубль – 2:0 - «Прикарпаття» у важкій ситуації. За такого рахунку «Гірники» трохи сіли і дозволи відквитати один м’яч прикарпатцям. Гол Теплого відродив інтригу у матчі, проте на більше команду зі Старого Самбора не вистачило. У підсумку, 2:1 за «Гірником».

В останньому матчі стосунки з’ясовували ФК "Миколаїв" та СКК "Демня". На початку першого тайму команди придивлялись один до одного та обмінювались атаками. Після того, як одна з атак «Демні» завершилася пострілом в поперечку, проти них зіграло футбольне правило : «не забиваєш ти, забивають тобі». На 23-ій хвилині небезпечний момент реалізував Хмизов – 1:0 за миколаївською командою, яка надалі володіла повною перевагою. Крапку ж у матчі на 65-ій хвилині поставив Коссак. У підсумку – 2:0. ФК Миколаїв входить до півфіналу.

Ще однією парою є "Карпати" К.Бузька - ФК "Підбуж", які свій матч зіграють 10 березня. Останні у непростому для себе матчі в 1/8 фіналу перемогли «Скалу», за яку грали 17-річні вихованці Андрія Царіци.

17 березня, у півфіналі меморіалу Ернеста Юста зіграють:

"Рух" Винники - "Гірник" Соснівка

ФК "Миколаїв" - переможець пари "Карпати" К.Бузька - ФК "Підбуж" (10 березня)

На фото: Молодь стрийської "Скали" була близькою до того, аби зіграти з віце-чемпіонами області

Фотограф Богдан Заяц

Джерело : Вголос

Спорт. Львівський футбол

Меморіал Ернеста Юста: фаворити – у чвертьфіналі

У неділю, 24 лютого, визначились чвертьфіналісти меморіалу заслуженого тренера Ернеста Юста. Ними стали ФК «Гірник» Соснівка, ФК «Карпати» Кам’янка Бузька, ФК «Миколаїв», «ЛУФК» U-17 Львів, СКК «Демня», «Рух» Винники та ФК «Прикарпаття» Старий Самбір.

Цього року участь у меморіалі Ернеста Юста взяло найбільше команд за усю тринадцятирічну історію турніру – 52 (!) колективи. Нагадаємо, що з 13 груп до 1/8 фіналу вийшли команди, які посіли перші місця і три найкращі колективи, що посіли друге місце. Несподіванкою стало те, що одні з фаворитів турніру «Карпати» з Кам’янки-Бузької та стрийська «Скала» у своїх групах не стали переможцями. Вони посіли другі місця.

У першому матчі 1/8 фіналу зустрілися «Гірник» з Соснівки та «Шахтар» з Червонограда. Матч розпочався жваво. «Гірник» одразу ж взяв контроль гри на себе і вже на 10-ій хвилині зустрічі повів з рахунком 2:0. Проте таке велике бажання «забити одразу і багато» зіграло з ними злий жарт. Вже за три хвилини автоголом у свої ворота відзначився Лящук, однак втримати бажану перевагу команді з Соснівки таки вдалося – 2:1 на їхню користь.

Цього ж дня також зустрічались «Карпати» Кам’янка Бузька та ФК «Лапаївка». Голів уболівальники, яких, до речі, було близько 150, дочекались більш, ніж через годину після початку матчу. Лише на 81 хвилині «Карпати» провели гольову атаку, де відзначився Вірт. Були сподіввання, що це фінальний рахунок, однак на останній хвилині той-таки Вірт зробив дубль і зафіксував остаточний рахунок – 2:0 за віце-чемпіоном Премє’р-ліги області.

В іншому матчі ФК «Миколаїв» без сильного спротиву обіграв свого суперника футбольний клуб «Слобідка». Хет-трик Коссака поклав край надіям на вихід у чвертьфінал «Слобідці». Далі розгром довершив Леськів, поклавши четвертий м’яч у сітку. Суперники усе ж спромоглись на гол престижу, проте на більше їх не вистачило. У підсумку – 4:1 на користь ФК «Миколаїв».

Четвертий ігровий день розпочався наднапруженим матчем ФК "Яричів" - "ЛУФК" U-17 Львів, де в основний час команди не змогли виявити сильнішого. Перший тайм завершився з нічийним рахунком 1:1, а в другій половині гри чудову нагоду вийти вперед змарнували гравці ФК «Яричів», не забивши одинадцятиметровий штрафний удар. Так діло дійшло до серії післяматчевих пенальті (основний час 1:1), де фартовішим виявились сімнадцятирічні карпатівці - 3:4.

Одразу ж після цього матчу на поле вийшли гравці СКК "Демня", який каменя на камені не залишили від свого опонента ФК "Ходорівщина" – 7:1. Події розвивались швидко, і вже на 13 хвилині за фол останньої надії був вилучений голкіпер ФК "Ходорівщина". Якщо у першому таймі команда з Чорного Острова ще трималась – 2:0, то у другому в суперників усе пішло як по маслу – ще п’ять голів і у підсумку 7:1 за СКК «Демня».

В іншому матчі діючий переможець цього турніру, чемпіон та володару Кубка області, ФК «Рух» розім’явся на ФК «Городок-Черляни», поклавши п’ять сухих м’ячів. «Рухівці» з перших і до останніх хвилин диктували свої умови на полі. Гол в першому та ще четвірка "сухих" м'ячів у другій половині гри забезпечили впевнену перемогу команді Романа Гданського. У підсумку, винниківчани розгромили ФК «Городок-Черляни» з рахунком 5:0.

Останнім ж матчем цього дня стала феєрична на голи гра між "Прикарпаттям" зі Старого Самбора та "Чайкою" зі Ставчан. Команди на двох розписали аж дванадцять голів. Уже на третій хвилині Ставчани відзначились одним з найшвидших вилучень за усю історію турніру. Цим суперники не могли не скористатись. Проте за рахунку 7:0 у команді зі Старого Самбору почались численні заміни, чим вони мало не поплатились – ФК «Чайка» у меншості відквитала п’ять (!) голів, проте на більше їх не вистачило. Фінальний свисток арбітра зафіксував рахунок 7:5 на користь ФК «Прикарпаття» зі Старого Самбора.

Ще однією парою були "Скала" Стрий – ФК "Підбуж", проте у зв’язку з непридатними погодніми умовами матч було перенесено.

В чвертьфіналі меморіалу Ернеста Юста зіграють:

"Рух" Винники - "ЛУФК" U-17 Львів

"Карпати" К.Бузька - переможець пари ФК "Підбуж"/ "Скала" Стрий

"Гірник" Соснівка - "Прикарпаття" Ст. Самбір

ФК "Миколаїв" - СКК "Демня"

Дмитро Пальчиков

Джерело: Вголос

Спорт

Відчули смак крові

«Погонь» - «Хімік» - 2:2

Безумовно, перший матч у будь-якому турнірі дуже важливий, проте не вирішальний. У таких матчах команди тільки налаштовуються на ритм турніру та шукають свою гру. Головним негативним наслідком цього поєдинку була втрата очок обома командами, а позитивом  – команди відчули та увійшли у справжню «зарубу», як полюбляють говорити футболісти, відчули суперника та сам турнір. 

Цього року команди виглядають по-різному. «Хіміки»у Першій лізі області упродовж усього сезоні демонстрували не стабільну гру, гублячи очки у нічиїх та багатьох програшах. До того ж, за статистикою упродовж футбольного календаря пропускали більше ніж забивали. 

Щодо юнацької «Погоні» , то тут ситуація набагато краща. Львів’яни у своїй Прем’єр-лізі упродовж усього сезону боролись за золото, громлячи середняків та аутсайдерів. Проте невпевнена гра у ключових поєдинках дала погонянам лиши третє місце.
До цього матчу команди ще жодного разу не зустрічались, тож його можна сміливо назвати історотворчим.

З перших хвили «Погонь» намагалась узяти під контроль матч, нав’язуючи свою гру. Перший півтайм львів’яни вдало перехоплювали та катали м’яч по полю, і їм все-таки вдавалось диктувати свої умови. У цьому випадку, «хіміки» відходили до своєї штрафної та в результаті пропустили. Але це був апогей домінування у матчі для львів’ян. Надалі упродовж матчу давалась в знаки різниця у футбольному досвіді, адже середній вік команди з Нового Роздолу приблизно на 6-7 років більший.

Одним з переломних моментів для «Погоні» була травма їхнього нападника Маршалка Романа, якого після зіткнення вивели з поля. Далі в атакуючих діях львів’ян було доволі багато браку, що частково зумовило відхід команди назад. Від цього моменту ініціативу у грі перехопив «Хімік», яку намагався не віддавати до самого кінця. Звичайно, погоняни мали кілька моментів, проте, якби суперникам більше усміхнулась футбольна фортуна, їм би не вдалось звести матч до нічиєї. Найнебезпечнішими були подачі та індивідуальні удари. Один з таких міг залетіти у сітку, коли нападаючий «хімків»  пройшов по лівій бровці та, змістившись у центр, пробив, але голкіпер був на висоті. Були і небезпечні подачі, проте вони завершувались ударами повз ворота або сейвами воротаря. Також, згадуючи перший тайм, були два суперечливі моменти у штрафній «Погоні», де за грубу гру захисника, арбітри міг назначати одинадцятиметровий, але на щастя для «Погоні» та на жаль для «Хіміка» рефері розцінив ситуації в межах правил. Що «Погоні» після такого вдавалось, так це початки контратак, які частенько дозволяв суперник, але за невдалих та повільних дій гравців, вони не реалізувались. 

Навряд чи можна робити які-небудь остаточні висновки з приводу цієї гри, однак щось сказати можна – команди дійсно відчули смак крові, випробували склади та готові виправляти помилки. А у групі ще зовсім нічого не ясно, «Погонь» та «Хімік» поділяють другу сходинку у турнірній таблиці, тож справжня боротьба за вихід з групи буде у наступних двох матчах.

Суспільство. Пробудження

«За мертвих, живих та ненароджених»: Львів вшанував пам'ять жертв під Крутами

«Свободи не буває на половину. Немає різниці хто тебе грабує та експлуатує: українець, росіянин чи єврей. Свобода буває або повна, або її не буває взагалі. Свободу беруть, свободу не дають!»

На Аскольдовій могилі

 Поховали їх —

 Тридцять мучнів українців,

 Славних, молодих…

( Павло Тичина )

Рівно 95 років тому під селищем Крути відбувся п’ятигодинний бій між 300-ма київськими студентами та 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова. Тоді, у нерівному, бою молодь не програла – вона свідомим героїзмом подолала страх смерті, показавши приклад відданості та жертовності.

У Львові вже взяли за традицію не забувати про важливі події, завдяки яким протягом століть формувались наш дух, наша історія та наша воля. Тож, і ця подія не стала винятком. Організатором акції є рух «Автономний Опір», котрий уже вчетверте смолоскипною ходою доводить, що своїх – не забуваємо. Про висновки з тієї кривавої дати нашої історії активіст зазначає:  «Цей подвиг став початком ери національно-визвольних змагань, і ми повинні цю еру продовжити. Їхні спогади вчать нас, за що треба боротись. Не за якусь абстрактну «самостійну Україну», на чолі з панами-капіталістами, а тільки за незалежну трудову республіку, де пануватимуть українські працюючі маси, - зазначив він. - Історія битви під Крутами і всієї української революції - це історія помилок. І вона вчить нас, що здобуття волі може бути справою лише самого трудового народу, а не якихось «добродіїв» з високих кабінетів».

Попри дошкульний сніг понад тисячу львів’ян зібралось на Площі Ринок і о 20:00, запаливши смолоскипи, рушили пішою ходою до пам’ятника Степану Бандері. Звернувши на вулицю Дорошенка, довга колона попрямувала догори, вигукуючи різні гасла : «Слава Україні – Героям Слава», «Крути, Крути – вас не забути», «Наша земля – наші Герої», «Героям Крут тричі – слава, слава, слава», «Свободу чесним – Свободу Павличенкам», «Мир хатам – війна палацам», «Слава нації – смерть ворогам». Попереду учасники акції тримали банер з гаслом «За мертвих, живих та ненароджених!». Також, трохи піднявшись по вулиці Дорошенка, біля пам’ятника жертвам політрепресій львів’яни  вшанували українських «спартанців» хвилиною мовчання та рушили далі, де вийшли на вулицю Степана Бандери. Діставшись пункту призначення, пам’ятника Героя України, учасники акції культурно поклали загашені факели на одну купу, після чого організатори акції зробили промову, наголосивши громаді, щоб та не забувала хто відповідальний за «українських спартанців» та що свободу нам ніхто не подарує – за неї треба боротись : «Ми не маємо забувати, хто стоїть за національним пригніченням України, проти кого на смерть бились Герої Крут. Це сили російського імперіалізму, які досі панують над Україною. Боротьба проти іноземних поневолювачів, проти цих окупантів повинна мобілізувати народ. Ми повинні донести про необхідність боротьби проти катів нашого народу. Свободи не буває на половину. Немає різниці хто тебе грабує та експлуатує: українець, росіянин чи єврей. Свобода буває або повна, або її не буває взагалі. Свободу беруть, свободу не дають!».
Далі усі учасники акції виконали державний гімн та розійшлись.

Мистецтво

Єгор Грушин - майбутній корифей української неокласики

Львівський композитор та піаніст випустить свій другий сольний альбом

Нещодавно резонансна новина облетіла Україну – талановитий львівський виконавець, учасник гурту Іllusions, послідовник Людовіко Ейнауді, неокласик Єгор Грушин відкриє дорогу у світ для нового альбому під назвою «Absolution».

Це вже другий авторський альбом у кар’єрі піаніста. Першим був «Inside». За словами Єгора, він його записав саме під час перерви у всеукраїнському турі, який він разом з гуртом Іllusions давали на підтримку альбому "Heavens».

Зараз ситуація дещо схожа – Іllusions з грудня так само пішли на невеличку перерву після важкого 2012-го, щоб зібратись з повними силами і почати записувати новий альбом. От під час цієї перерви Грушин і взявся до створення другої платівки.
До нового «Absolution» увійде 12 композицій, серед яких мікс чисто фортепіанних та оркестрових звучань. Також нещодавно, 21 січня, український талант випустив сингл «New Theme» на підтримку майбутньої платівки.

«Презентація альбому відбудеться в середині лютого у Києві в «Будинку Актора». Це буде повноцінний концерт зі струнним оркестром. А трохи пізніше, у березні, презентую платівку у Львові», - цитує композитора та піаніста Muznews.com.
Щодо настрою нового альбому, то у ньому панує, як мінімум, двоголосся -
від драматично-непокорного до спокійно-медитативного. Але на протязі усього сольника він змінюється, перемішується, що дає неповторне звучання. «Якщо порівнювати з моїм першим альбомом «Inside», то тут вже інша музика. Чогось стало менше, а щось навпаки - додалось. Але це два різних альбоми по звучанню, по своїй суті.

В альбомі "Inside" на першому місці стояли емоції щоденного – перепліталися переживання, кохання, дружба, біль, злість. У новому ж альбомі під час написання матеріалу моя голова була забита вже іншим, більш глобальними темами і думками. Більше роздумів про своє життя, свої вчинки, мрії», - розповів Єгор.
Існують різні думки з приводу стилю молодого таланта, однак сам композитор позиціонує себе як неокласичний виконавець : «Хтось з цим погоджується, хтось відносить мій стиль музики до неоромантизму. Я ж ще шукаю себе, шукаю своє власне звучання, потроху вже вдається щось віднайти, але мені усього лиш 19 років, і я сподіваюсь та вірю, що в мене ще все попереду, і я буду розвиватись. Я зроблю усе можливе від себе, щоб і надалі тільки розвиватись», - зазначає український неокласик.

 Коментарі 

Єгор Грушин: «Головне – це правильно розприділити час»

Єгоре, сольна кар’єра та Ілюжинс – чи вистачить натхнення ? Як вдається поєднувати ?

 - Мені вдається дуже легко поєднувати сольну кар’єру та кар’єру в Іllusions. Ідей та творчого матеріалу вистачає на обидва напрямки. Головне  - це правильно розприділити час. Оскільки я в житті займаюсь виключно музикою, то для мене це теж не проблема. Наприклад, в грудні 2012-го року Illusions пішов у відпустку до лютого місяця. В цей час я засів на студії для запису сольного альбому. А тепер з лютого місяця ми з гуртом починаємо працювати над новим альбомом. Слава Богу, що є час, сили і все вдається.

.

Світлана Шаміна, одинадцятикласниця Львівської середньої спеціалізованої музичної школи ім. Соломії Крушельницької, про сингл «New Theme» :

- Можу сказати, що насправді заворожуюча музика. Ти впадаєш неначе у невеличкий транс, слухаючи цю композицію. Вона викликала в мене дивну суміш спокою та ностальгії. Наштовхує на роздуми і заглиблення у свій внутрішній світ. Навіть мурашки по тілу пробігали кілька разів. Це щось середнє між романтичним Сергієм Рахманіновим і сучасною музикою. Дуже унікальне та витончене звучання. Таке своєрідне новаторство, за що браво Єгору!

Тамара Лимар, випускниця Смілянської музичної школи №2 :
- В свої 19 років, Єгор Грушин дарує нам диво. Мелодія зачіпає кожну струну душі. Ведуючою є віолончель, яка затягує мене в яскраві спогади, а підтримує її силу багатобарвний та сильний акомпонимент фортепіано. Тільки талановита людина має таку здібність: своєю музикою наштовхувати на роздуми, викликати такі яскраві ємоції та надихати. Висловлюю свою подяку, безумовно, таланатовитому Єгору. Його музика вже важлива.

2013 - на порозі чогось нового

 У цьому році хочу побажати вам працьовитості, сил та любові. Працьовитості у виправленні ваших помилок та бажанні до прогресу, руху вперед; працьовитості над перемогою себе самого. Сил - для тієї працьовитості; щоб не сталось, знаходьте в собі сили перестрибнути чи ледве переповзти провалля з невдач, робити чорні полоси -взлітними, а кроки назад – місцем для розбігу. Любові, тобто місця, де будуть народжуватись ті сили. Шукайте та не відпускайте цей генератор усього. У ньому ви знаходитимете себе, коли надія на віднайдення, на вашу думку, буде втрачена. Після кінця – це буде ваш початок.

Дмитро Пальчиков